Школярі здобули 14 медалей на олімпіадах

 

У липні 2017 року українські школярі взяли участь у трьох міжнародних учнівських олімпіадах – з хімії, математики й фізики - та здобули 3 золоті, 6 срібних та 5 бронзових медалей. Про це повідомляє прес-служба Міністерства освіти.

Міжнародна фізична олімпіада пройшла в Індонезії, місті Джок’якарта, і зібрала понад 400 школярів з 88 країн світу. Українські учасники вибороли 5 медалей. «Золото» – у одинадцятикласника Рішельєвського ліцею (м. Одеса) Романа Солецького та десятикласника Харківського фізико-математичного ліцею № 27 Сергія Кригіна. Срібну медаль отримала учениця Харківського ліцею № 161 «Імпульс» Вікторія Ковальова, а бронзові – учень Технічного ліцею НТУУ «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» Кирило Совайло та учень Маріупольського міського ліцею Олександр Хасай.

Знавці математики змагалися у місті Ріо-де-Жанейро (Бразилія) – участь в олімпіаді взяли більш як 600 учнів із 111 країн. Золоту медаль для України здобув учень столичної гімназії «Академія» Антон Тригуб. Срібні нагороди привезли Нго Нгок Тхай Шон та Олег Руденко з Харківського фізико-математичного ліцею № 27. Учень цього ж навчального закладу Роман Сарапін та учень Києво-Печерського ліцею № 171 «Лідер» Георгій Іванчик отримали «бронзу». З Почесною грамотою додому повернувся учень Харківського НВК № 45 «Академічна гімназія» Ілля Коваль.

Зі змагань з хімії, що проходили в таїландському місті Накхонпатхом і зібрали 300 учасників із 78 країн світу, українська команда повернулася з чотирма медалями. «Срібло» – у випускниці київського Природничо-наукового ліцею № 145 Юлії Філь, випускника Запорізького багатопрофільного ліцею № 99 Миколи Авраменка, випускника Львівського фізико-математичного ліцею-інтернату при ЛНУ ім. І. Франка Тараса Сеха. «Бронзу» виборов учень Харківського ліцею № 89 Олександр Коломієць.

Детальніше »

Новий закон «Про освіту»: кому він вигідний

Про зміст проекту закону «Про освіту», його дискусійні питання вже писалося достатньо. Спробуємо подивитися на законопроект і ширше – на реформу школи – з точки зору зацікавлених сторін. Оскільки законопроект вводить у правове поле поняття неформальної та інформальної освіти, а також створює умови для освіти дорослих, тож потенційно його норми стосуються кожного громадянина України. Аналізує проект закону для Української правди. Життя експерт з освіти Українського інституту майбутнього Микола Скиба.
Кожна реформа, що передбачає зміну усталених правил гри у своїй сфері, неминуче зачіпає не лише прагматичні інтереси, але цінності, емоції, у випадку освіти йдеться про особистісні межі, маркери та траєкторії.
Як і притаманно людським істотам, у представників цільових аудиторій освітнього поля та закону, що його змінює, усе переплетено нелінійно і часом утворює химерні комбінації. Спробуємо розплутати цей клубок і внести трохи ясності.
Почнемо з прагматики.
Чи є такі, кому об’єктивно невигідно ухвалення закону?
Почасти так, це ті, хто тепер працює в обласних, районних та міських управліннях освіти. Їхні повноваження значно зменшуються. Далі...