Природні наслідки вчать бути відповідальним

До природних наслідків належить усе, що відбувається природним чином, без втручання дорослих. Якщо ви будете стояти під дощем, то промокнете. Якщо ви не поїсте, то залишитесь голодними. Якщо ви забули своє пальто, то змерзнете.

Втручання й нотації дорослих неприпустимі. Дорослі все псують, коли лають дітей або кричать: «Я ж казав (а) тобі!», посилюючи тим самим їхні почуття провини, сорому й болю, які відволікають дітей від правильного осмислення досвіду своїх помилок.

Адже коли діти припускаються помилок, вони, як правило, відчувають себе засмученими й винними. Якщо при цьому батьки починають їх звинувачувати, діти позбавляються можливості навчитись на своєму досвіді – дитина припиняє його аналізувати, фокусується на засвоєнні або захисті від почуття провини, сорому й болю.

Замість того щоби звинувачувати дитину, проявіть до неї співчуття й розуміння її емоційного стану та дайте їй можливість припускатись помилок, не дивлячись на природні наслідки: «Я знаю, тобі було важко залишитись голодним (отримати погану оцінку, втратити свій велосипед тощо)». Якщо це доречно, можете додати: «Я люблю тебе й вірю, що ти зможеш упоратися з цим».

Як привнести у свою сім'ю трішки добра

Незалежно від того, яка у вас мета на найближчі місяці та які рішення ви прийняли, у будь-який момент можна додати у своє життя сердечної вдячності й доброти. Далі запропоновано п'ять простих способів, за допомогою яких ви можете впливати на спосіб життя вашої родини протягом року, адже є ще багато часу, щоб зробити цей рік позитивним, як і всі наступні.

детальніше

Вплив батьків на формування дітей

Як батьки ми часто думаємо: оскільки ми любимо своїх дітей, проводимо з ними час, спілкуємось та правильно дисциплінуємо, то забезпечуємо їм оптимальний розвиток. Це так. Однак більш фундаментальну основу формування особистісного розвитку дитини закладають не тільки наші методи виховання, а й те, хто ми є як особистості. Наші особистісні якості, наша власна поведінка та ставлення – це основні фактори, що впливають на формування самовідчуття дитини, сприйняття нею самої себе, знаємо ми про це чи ні.

Діти, як губка, щодня вбирають явні й ледь вловимі прояви батьків, їхні стосунки, манери, світогляд, які значною мірою формують їх дитячу індивідуальність. У нас, батьків, є набір власних особистісних якостей, які ми або успадкували від своїх батьків, або набули у взаємодії зі значущими для нас людьми, світом і внаслідок унікального життєвого досвіду. Навіть батько, який думками й помислами бажає дитині добра, неусвідомлено впливає на неї як позитивним, так і негативним чином. Це універсальна й неминуча умова.

Батькам корисно знати, яким чином вони формують особистість дитин

Поради досвідчених педагогів шкіл батькам

У своїй роботі педагогам доводиться мати справу з різними батьками. Безсумнівно, більшість з них роблять серйозну роботу з виховання своїх дітей. Але все-таки є частина батьків, які роблять учителів нещасними. У цій статті пропонуються поради досвідчених педагогів, якими, на їхню думку, повинні керуватись усі батьки без винятку.

Порада 1. Підтримуйте вчителя.

читити далі

Запитання про школу, які варто поставити дитині

Бути батьками нелегко. Як тільки ви думаєте, що ось зараз повинно стати легше, життя підносить чергову несподіванку! Здавалось би, похід дитини у школу повинен полегшити вам життя, але чи так відбувається насправді?

Коли ви довіряєте благополуччя дитини іншій людині, це може супроводжуватися тривогами і страхами за малюка. Так, учителі знають свою роботу, але вони не знають вашої дитини! Проте рано чи пізно ви повинні спрямувати її на шлях до знань і відкриттів.

Як створити довірливі стосунки з дитиною

Любов іноді дається нелегко, серед її основних принципів – довіра й безпека, які ще треба налагодити. Але якщо вони у стосунках між батьками й дітьми будуть присутні, знаходити вихід зі складних ситуацій буде набагато легше. Довіра, безпека й любов взаємопов'язані, їх по праву можна віднести до трьох складових щасливого сімейного життя і щасливого дитинства ваших дітей. Далі наводяться сім стратегій створення довірливих стосунків з дитиною.

Стратегія № 1: самі практикуйте те, що проповідуєте